Чи знаєте Ви, що...

Корисні копалини

Материк дуже багатий на різноманітні корисні копалини. Це пов'язано з тектонікою та геологічною будовою континенту. Особливо багато в Північній Америці природного газу, кам'яного і бурого вугілля, цинку, молібдену. Значні запаси залізної, мідної, свинцевої, нікелевої руд, кобальту, нафти. Бідний материк на марганець, хром, алюмінієву сировину, вольфрам, олово.

Майже всі поклади кам'яного вугілля материка зосереджені на території США і здебільшого пов'язані з відкладами карбону, тріасу та крейди. Найбільші поклади вугілля знаходяться на передгірному західному схилі Аппалачів - у так званому Пенсільванському басейні, а також у штаті Західна Вірджінія. Родовища вугілля є також на південь від Великих озер (Іллінойський і Міссісіпський басейни).

Родовища бурого вугілля широкою смугою тягнуться від верхів'я р. Міссурі вздовж східного схилу Скелястих гір аж до Північного Льодовитого океану. Більша частина буровугільних родовищ зосереджена на території Канади і відіграє важливу роль у паливному балансі цієї країни.

Основні райони поширення нафти належать до Аппалачського прогину. Це - басейни Канзасу, Оклахоми, Техасу. Є поклади нафти на узбережжі Мексиканської затоки США і Мексики. Нафтові родовища є також на заході США, де вони тягнуться неширокою смугою вздовж тихоокеанського узбережжя.

З кам'яновугільними і нафтовими родовищами пов'язані родовища природного газу.

З рудних копалин Північна Америка багата на залізну руду. Великі родовища залізної руди залягають у районі Великих озер. Більша частина запасів зосереджена в Канаді (штат Онтаріо). Великі поклади залізної руди є на півострові Лабрадор і на півдні Аппалачських гір - у штаті Алабама.

Досить великі поклади мідних і нікелевих руд зосереджено у Північній Америці. Найбільші з них зосереджені в Канадському щиті.

За запасами кольорових і дорогоцінних металів - срібла, золота, міді, цинку, свинцю - Кордільєри посідають одне з перших місць у світі. Особливо багаті на них Скелясті гори і мексиканські Сьєрри.

Клімат і кліматичні пояси та області

Північна Америка витягнута з півночі на південь на 7000 км і в зв'язку з цим розташована в усіх широтних кліматичних поясах Північної півкулі, за винятком екваторіального. Більша частина материка лежить у субарктичному і помірному поясах, менша - в субтропічному. Арктичний, тропічний і субекваторіальний пояси у межах материка займають порівняно невеликі території.

Меридіональне простягання найбільших гірських хребтів на заході материка сприяє проникненню повітряних потоків із сходу і перешкоджає доступу у внутрішні райони повітряних мас з Тихого океану. Внутрішні райони материка відкриті і для холодних арктичних мас повітря з півночі, і для теплих тропічних з півдня.

Значна протяжність Північної Америки з півночі на південь спричиняє значні відміни в нагріванні її поверхні. Улітку на півночі континенту температура повітря становить у середньому +5 °С, але на півдні піднімається до +30 °С. Ще більша різниця виникає взимку, коли на півдні материка середня температура утримується близько -20 °С, а північніше полярного кола вона знижується до -34 °С.

Найвищу температуру повітря на континенті й в усій Західній півкулі зареєстрували в Долині Смерті (+56,7 °С), а найнижчу - у долині річки Маккензі поблизу Північного полярного кола (-78 °С).

Значна різниця температур над північною та південною окраїнами материка зумовлює велику різницю атмосферного тиску і відповідний рух повітряних мас - з Північного Льодовитого океану й Мексиканської затоки в глиб континенту.

Узимку на Центральних рівнинах нерідко стикаються арктичні, помірні й тропічні повітряні маси. На фронтах утворюються численні циклони й антициклони. Під час їхнього проходження погода тут часто змінюється, спостерігаються різкі коливання температур. Так, на півночі рівнинної частини США траплялися випадки, коли вторгнення арктичного повітря протягом однієї лише доби спричиняло зниження температури більш як на 50 °С. Північні хвилі холоду іноді доходять навіть до узбережжя Мексиканської затоки.

На континенті, на відміну від Південної Америки, переважає не пасатне, а західне перенесення повітряних мас. Однак серйозною перешкодою для нього є гірська система Кордильєр. Долаючи її, циклони залишають майже всю вологу на навітряних схилах. За рік тут випадає назагал 2000-3000 мм опадів. А окремим ділянкам хребтів дістається понад 6000 мм опадів. Водночас східні схили Кордильєр, а також прилеглі ділянки Великих рівнин отримують дуже мало опадів.

Західне перенесення повітряних мас і розташування на сході материка гірської системи Аппалачів стали причиною того, що вплив Атлантичного океану на формування клімату Північної Америки також обмежується переважно прибережними ділянками. Найбільший вплив Атлантики відчувається на південному сході материка. Завдяки вологим пасатам тут упродовж року випадає близько 2000 мм опадів.

Дуже мало опадів випадає на південному заході континенту, а також у міжгірних улоговинах Кордильєр. На особливості клімату Тихоокеанського та Атлантичного узбереж материка помітно впливають морські течії. Так, на Тихоокеанському узбережжі помірного поясу, яке перебуває під впливом теплої Аляскинської течії, випадає більше опадів. Крім того, тут значно тепліше, ніж на Атлантичному узбережжі, уздовж якого рухаються холодні води Лабрадорської течії. Південніше 40-ї паралелі характер течій міняється. Південний схід материка омивається теплими водами Гольфстріму, а південний захід - холодною Каліфорнійською течією. Тому субтропічне узбережжя Атлантичного океану тепліше за Тихоокеанське, а кількість опадів тут значно більша.

Торнадо (або смерчі) - короткочасні, але надзвичайно великої руйнівної сили повітряні вихори діаметром у кілька десятків або сотень метрів. За рік через територію США проноситься понад 700 цих вихорів. Один із найруйнівніших торнадо спостерігався 18 березня 1925 року. Він пронісся територією штатів Міссурі, Іллінойс та Індіана. Його так і назвали - торнадо Трьох Штатів. Через торнадо, на жаль, гине багато людей. Ці руйнівні вихори завдають величезних збитків населенню.

У Північній Америці спостерігаються майже всі відомі на Землі типи клімату, закономірна зміна яких із півночі на південь зумовила виділення на материку різних кліматичних поясів. Видозміни клімату, що відбуваються із заходу на схід у межах одного кліматичного поясу, спричинили виділення кліматичних областей.

Для крайнього північного узбережжя і більшої частини Канадського Арктичного архіпелагу характерний арктичний тип клімату. Це єдиний тип клімату арктичного поясу материка, де протягом року панують холодні й сухі арктичні повітряні маси. Тому навіть влітку температура повітря, зазвичай не піднімається вище +5 °С. Узимку морози досягають -40 °С, а в Гренландії, що є одним із полюсів холоду Північної півкулі, до -70 °С. Опадів тут випадає мало. Однак переважання низьких температур сприяє формуванню тривалого снігового покриву і зледеніння.

Субарктичний пояс розташований південніше від арктичного. Тут панує субарктичний тип клімату, для якого характерні значні сезонні коливання температури. Це пов'язано з надходженням сюди різних повітряних мас. У субарктичному поясі поширена багаторічна мерзлота. Характерний вітер чинук. Чинук (англ. chinook, від назви індіанського племені чинук) - південно-західний вітер-фен, що дме у Канаді та США зі східних схилів Скелястих гір до прилеглих до них ділянок прерій. Супроводжується дуже швидким, різким (іноді на 20-30 ° С) підвищенням температури повітря, що сприяє посиленому таненню снігів, прискоренню дозрівання плодів тощо. Чинук спостерігається в усі пори року, але особливо часто узимку.

Притаманний помірний тип клімату суттєво видозмінюється у напрямку від Тихого океану до Атлантичного. Через це в межах поясу виділяють чотири кліматичні області: морського, помірно-континентального, континентального та мусонного типів клімату.

Область морського клімату охоплює узбережжя Тихого океану та західні схили Кордильєр. Температури та кількість опадів тут мало змінюються впродовж року. Тепла зима й нежарке літо супроводжуються рясними дощами. За рік випадає 2000-3000 мм опадів.

Область помірно-континентального клімату розташована східніше. Хоча зима тут холодна, але літо тепле. Порівняно з областю континентального клімату кількість опадів зростає - у середньому випадає близько 1000 мм за рік.

Для області континентального клімату, що охоплює центральну частину поясу, характерні значні сезонні відмінності. Холодна зима - від -20 °С на півночі до -6 °С на півдні - змінюється по-справжньому теплим, іноді жарким літом - від +18 °С на півночі до +24 °С на півдні. Порівняно з попередньою областю опадів тут випадає менше -300-600 мм за рік.

Область мусонного клімату, що на крайньому сході поясу, перебуває під впливом холодної Лабрадорської течії, тому зима тут значно холодніша, ніж на крайньому заході. На півночі області температури знижуються до -20 °С. Літо нежарке, дощове завдяки літнім мусонам. Річна сума опадів із просуванням до Атлантики зростає і становить від 500 до 1000 мм. Характерні густі й тривалі тумани.

Факти сьогодення

Ураган «Катрина». Наприкінці літа 2005 року над південними штатами США і передусім над містом Новий Орлеан пронісся найруйнівніший за всю історію країни ураган «Катрина». Швидкість вітру під час його проходження становила 284 км/год. Шалений вітер підняв хвилі заввишки 9 м. Вони прорвали дамбу, що захищала місто, розташоване нижче рівня моря. Близько 80 % території міста затопила морська вода, яка рушила вверх по Міссісіпі. Загальні збитки від урагану, через який постраждало чимало населених пунктів, становили десятки мільярдів доларів.

У субтропічному поясі розміщена південна частина материка, де взимку переважають вологі помірні повітряні маси. Тому температури тут постійно тримаються вище 0 °С, а сніг - рідкісне явище Улітку сюди надходять тропічні повітряні маси. Зі зміною повітряних мас пов'язаний і режим випадання опадів. У субтропічному поясі виділяють три кліматичні області: середземноморського, континентального та мусонного субтропічного типів клімату.

Мусонна область охоплює південно-східні штати США і північну частину півострова Флориди. Вона характеризується умовами субтропічної циркуляції. Влітку мусонні повітряні маси приносять з Атлантики багато опадів, а взимку сюди проникає холодне континентальне повітря. Тому зима тут суха і досить холодна, іноді із снігопадами.

Континентальна область займає великі простори середньої і нижньої частин басейну Міссісіпі. Влітку тропічні повітряні маси приносять сюди багато вологи з Мексиканської затоки. Середні температури липня досягають +25°, +30°. Взимку тут переважає континентальне повітря, але січневі температури майже скрізь вищі від 0°, а на півдні навіть +15°. Проте майже скрізь можливі сильні похолодання (навіть до -10°), зумовлені проникненням сюди холодних повітряних мас з півночі. Континентальна область також охоплює внутрішні плато та плоскогір'я Кордільєр в межах субтропічного поясу. Вона характеризується сухим жарким літом і відносно холодною зимою. Тут випадає мало опадів, тому переважають пустинні ландшафти. Річні і добові амплітуди температур у цій області досить великі.

Середземноморська область субтропічного поясу займає вузьку смугу західного узбережжя Північної Америки, охоплюючи штат Каліфорнію і північну частину однойменного півострова. Для області характерне сухе літо і порівняно дощова зима. Літні температури тут значно нижчі, ніж на таких самих широтах Європи, що пояснюється впливом холодної Каліфорнійської течії.

У цьому районі панує середземноморський клімат, дуже схожий на клімат європейського узбережжя Середземного моря. Тут, як в Італії або Іспанії, літо тривале, жарке й сухе, а зима коротка і дощова. Влітку протягом багатьох місяців яскраво світить сонце і небо весь час яскраво-блакитне. Тоді пісок місцями нагрівається до 80° і рослинність на низовинах майже вся вигоряє. Звідси і походить назва «Каліфорнія», що по-іспанському означає «Розжарена піч».

Особливо жарко і сухо у відгородженій від океану Береговими ланцюгами великій Каліфорнійській долині. Дощі в цій долині випадають так само рідко, як у пустинях Середньої Азії. Ось чому сільське господарство тут не може розвиватися без штучного зрошення. Майже всю потрібну вологу Каліфорнійська долина дістає з вкритих багаторічними снігами схилів Сьєрра-Невади.

Тропічний пояс охоплює невелику частину континенту між Мексиканською затокою та Тихим океаном, а також півострів Флорида. Тут протягом року панує жарке тропічне повітря, тому клімат дістав назву «клімат вічного літа». Однак область тропічного пустельного типу клімату, що охоплює Мексиканське нагір'я та півострів Каліфорнія, дістає незначну кількість опадів протягом року. А область вологого тропічного типу клімату, яка охоплює узбережжя Мексиканської затоки та острови Центральної Америки, навпаки, щорічно отримує рясні опади. Це пояснюється панівними вітрами в тропічних широтах.

Субекваторіальний пояс - крайня південна частина континенту, де панує субекваторіальний тип клімату. Високі температури (понад 25 °С) тримаються тут протягом року і майже не зазнають сезонних коливань. А опади випадають переважно влітку, коли надходять вологі екваторіальні повітряні маси.

Виконайте вправу:

Виконайте завдання: